Національно-визвольна війна Богдана Хмельницького

272 питання

Матеріали для вивчення

Дев'ять років, що перекроїли карту Східної Європи. Українські козаки під проводом Богдана Хмельницького змусили Річ Посполиту — одну з найбільших держав тогочасної Європи — визнати окрему козацьку автономію, а потім перевели її під протекторат московського царя. Шість великих битв, чотири мирні угоди, союзи з татарами, шведами і молдаванами, повстання, яке стало війною, що стало державою — і смерть гетьмана у 1657, яка цю державу назавжди зламала.

Хто такі козаки і чому вони повстали

Козаки — вільні воїни, що жили на південних рубежах Речі Посполитої, біля Запорізької Січі. Частину з них держава вписувала до «реєстру» й платила за службу, але більшість лишалася поза законом. Польська шляхта дедалі сильніше гнобила українських селян і козаків та утискала православну віру. У 1648 році запорожці на чолі з Богданом Хмельницьким підняли повстання, яке переросло у велику війну.

Богдан Хмельницький, портрет XVII ст.
Богдан Хмельницький. Портрет XVII століття з Чернігівського історичного музею — один з найдавніших мальованих образів гетьмана. Public domain.

1648: блискавичні перемоги

Хмельницький уклав союз із кримським ханом — і це дало козакам сильну татарську кінноту. Уже навесні 1648 року вони вщент розгромили польські війська під Жовтими Водами й Корсунем, а восени — під Пилявцями. За кілька місяців повстання охопило всю Україну, а Хмельницький став її фактичним правителем.

Урочистий в'їзд до Києва

Наприкінці 1648 року Хмельницького зустрічали в Києві як визволителя й «нового Мойсея» українського народу. Саме тоді зародилася нова ідея: не просто домогтися козацьких прав, а збудувати власну українську державу, вільну від польської влади.

Зборівський договір: перша автономія

У 1649 році під Зборовом козаки притисли польського короля до миру. За Зборівським договором Військо Запорізьке дістало автономію у трьох воєводствах, а козацький реєстр збільшили до 40 тисяч. Уперше постала фактична козацька держава на чолі з гетьманом.

Берестечко: найбільша поразка

У 1651 році під Берестечком сталася найбільша битва війни. У вирішальний момент кримський хан зрадив і покинув поле бою, забравши Хмельницького з собою. Без татарської кінноти козаки зазнали тяжкої поразки, і здобутки довелося обмежити.

Переяслав 1654: союз із Москвою

Зрозумівши, що самотужки Польщу не здолати, Хмельницький почав шукати сильного союзника. У 1654 році на Переяславській раді козаки присягнули московському цареві, який обіцяв захист і збереження козацьких прав («Березневі статті»). Цей союз назавжди змінив долю України — і згодом обернувся втратою автономії.

Переяславська рада 1654, картина Олексія Ківшенка
Переяславська рада, 8 січня 1654. Картина Олексія Ківшенка (1880). Хмельницький і козацька старшина присягають царю. Москва згодом трактувала угоду як одностороннє підданство, а не як договір рівних. Public domain.

Смерть гетьмана і спадок

Богдан Хмельницький помер у 1657 році, виснажений війнами й невдачами. Без нього молода козацька держава поринула в розбрат і занепад, який згодом назвуть «Руїною». Та головне лишилося: Хмельниччина створила Козацьку державу (Гетьманщину), що проіснувала понад сто років, і назавжди вписала українців в історію як народ, здатний боротися за власну державність.