Матеріали для вивчення
Шістнадцять років, протягом яких один чоловік перекроїв карту Європи від Лісабона до Москви. Наполеон Бонапарт прийшов до влади 9 листопада 1799 року як 30-річний генерал-переможець з Італії; впав 18 червня 1815 року на полі під Ватерлоо. Між цими датами — найбільша імперія Європи з часів Карла Великого, Цивільний кодекс, що досі діє у пів-світі, армія в 600 тисяч багнетів, що дійшла до Москви, і близько 3,5—6 мільйонів загиблих.
Хто такий Наполеон і як він прийшов до влади
Наполеон Бонапарт — небагатий офіцер із Корсики, який стрімко піднявся завдяки таланту полководця в роки Французької революції. У 1799 році він здійснив переворот і захопив владу, а в 1804-му проголосив себе імператором французів. За кілька років колишній революційний генерал став наймогутнішим правителем Європи.
Велика армія і блискучі перемоги
Наполеон створив величезну, добре навчену «Велику армію» й вигравав битву за битвою. Вершиною його слави стала битва під Аустерліцом 1805 року, де він розгромив об'єднані армії Австрії та Росії. Цю перемогу й досі вважають його найгеніальнішою.
Трафальгар: Британія, яку не здолати
На суші Наполеон був майже непереможний, але на морі панувала Британія. У 1805 році британський флот адмірала Нельсона розгромив франко-іспанські кораблі під Трафальгаром. Відтоді про вторгнення в Англію довелося забути, і Наполеон спробував задушити її торговельною «континентальною блокадою».
Імперія на вершині
На піку могутності Наполеон прямо чи опосередковано контролював більшу частину Європи. Він садовив на трони родичів, перекроював кордони й поширював свої закони. Його знаменитий Цивільний кодекс закріпив рівність перед законом — і лежить в основі багатьох правових систем досі.
Іспанська «виразка»
У 1808 році Наполеон спробував підкорити Іспанію — і застряг. Іспанці підняли всенародну партизанську війну («герилью»), що виснажувала французів роками. Цю затяжну й безнадійну кампанію сам Наполеон назвав своєю «іспанською виразкою».
Фатальний похід на Росію (1812)
У 1812 році Наполеон із величезною армією вторгся в Росію. Він дійшов до Москви, але росіяни підпалили місто й не здалися. Узимку французи мусили відступати голодним, замерзлим шляхом — і Велика армія майже повністю загинула. Це стало початком кінця імперії.
Падіння й «Сто днів»
Після катастрофи в Росії проти Наполеона повстала вся Європа. У 1813 році його розбили під Лейпцигом («Битва народів»), а в 1814-му він зрікся престолу й опинився на острові Ельба. Та за рік він утік, на «Сто днів» повернув собі владу — і остаточно програв вирішальну битву під Ватерлоо в 1815 році.
Свята Олена і спадок
Після Ватерлоо Наполеона заслали на далекий острів Святу Олену в Атлантиці, де він і помер 1821 року. Він програв війну, але виграв спадок: Цивільний кодекс, рівність перед законом, метричну систему й сам образ модерної Європи. Наполеонівські війни остаточно поховали старий світ королів-самодержців.