Матеріали для вивчення
Двадцять сім років — від заснування ОУН у Відні 1929 року до арешту останнього генерал-хорунжого Василя Кука 23 травня 1954-го — українські націоналісти вели найдовшу партизанську війну XX століття. Вони билися проти трьох імперій одночасно: польської Другої Речі Посполитої, нацистської Німеччини і радянського Союзу. УПА ніколи не мала тилу і фронту, не мала іноземної підтримки, не мала шансів — і все-таки протрималася в карпатських лісах і волинських схронах ще цілих десять років після капітуляції Берліна. На її кістках, на трагедії Волині 1943-го, на депортаціях акції «Вісла» 1947-го виросла сучасна українська ідентичність — і досі ділить націю та сусідів.

Чому виникли українські націоналісти?
Після Першої світової війни Україна не здобула власної держави: її землі поділили між собою Польща, СРСР та інші сусіди. Багато українців прагнули незалежності. 1929 року вони заснували Організацію українських націоналістів (ОУН), щоб боротися за власну державу — спершу підпільно, а далі й зі зброєю.

Бандера й розкол руху
З часом ОУН розкололася на дві течії. Радикальніше, молодше крило очолив Степан Бандера — його ім'я стало символом усього руху. Помірковане крило вів Андрій Мельник. Цей розкол послабив українців, та боротьба за незалежність тривала.
Між двома тоталітарними імперіями
Коли почалася Друга світова війна, Україна опинилася між двома страшними силами — нацистською Німеччиною Гітлера й радянським Союзом Сталіна. Обидві були ворожі українській незалежності. Націоналісти спершу сподівалися використати німців проти СРСР, та швидко зрозуміли, що нацисти теж не дадуть Україні волі.
Проголошення незалежності 1941 року
30 червня 1941 року, щойно німці зайняли Львів, бандерівці проголосили Акт відновлення Української Держави. Та Гітлер не визнавав жодної української держави. Нацисти заарештували Бандеру й кинули його в концтабір. Стало ясно: волю доведеться виборювати проти всіх.

Що таке УПА?
Українська повстанська армія (УПА) — це партизанська армія, що остаточно сформувалася 1942—1943 років. Вона воювала за незалежну Україну проти всіх окупантів: і проти нацистів, і проти радянської влади. УПА не мала ні держави за спиною, ні іноземної допомоги — лише підтримку місцевого населення.

Криївки й партизанська війна
УПА вела таємну партизанську війну. Повстанці ховалися в лісах і в криївках — замаскованих підземних схронах. Там вони жили, переховували поранених, друкували листівки. Знайти криївку було надзвичайно важко. Саме завдяки конспірації УПА протрималася так довго.
Трагедія Волині 1943 року
Найтемніша сторінка цієї історії — Волинська трагедія 1943 року. Це був жорстокий українсько-польський конфлікт, у якому загинули десятки тисяч мирних людей — передусім польських, але й українських. Ці події й досі болючі та суперечливі, і Україна з Польщею намагаються чесно їх осмислити заради примирення.

Роман Шухевич — головнокомандувач
Очолив УПА Роман Шухевич (псевдо «Тарас Чупринка»). Під його проводом армія перетворилася на дисципліновану підпільну силу, що роками протистояла величезній радянській машині. Шухевич загинув у бою з радянськими військами 1950 року, так і не склавши зброї.

Кінець боротьби — і пам'ять
Після війни УПА ще роками воювала проти СРСР, а Польща 1947 року операцією «Вісла» виселила сотні тисяч українців із їхніх земель. Збройна боротьба згасла з загибеллю Шухевича (1950) та арештом останнього командира Василя Кука (1954). Сьогодні в Україні УПА вшановують як символ боротьби за волю — хоч у сусідів і досі ставлення до неї суперечливе.
