Матеріали для вивчення
Ви кажете співрозмовникові одну фразу, і він ввічливо киває, хоча нічого не зрозумів. Додаєте три слова, і людина стає впізнаваною.
I met a man yesterday.
Учора я зустрів чоловіка. Якого саме, невідомо.
I met the man who fixed our roof.
Я зустрів того чоловіка, що лагодив нам дах.
Ось для цього й потрібні who, which і that. Вони чіпляють до іменника хвостик, який пояснює, про кого чи про що йдеться саме.
Who, which чи that
Вибір робиться за одним запитанням: ви говорите про людину чи про річ.
| Про кого йдеться | Яке слово брати |
|---|---|
| люди | who, а також that |
| речі й тварини | which, а також that |
The woman who works here is a doctor.
Жінка, яка тут працює, лікарка.
The book which I bought was expensive.
Книжка, яку я купив, була дорога.
The bus that goes to the station is late.
Автобус, що їде до вокзалу, спізнюється.
That підходить і людям, і речам, і в розмові його чути найчастіше. Якщо вагаєтеся, беріть that і не помилитеся.
Займенник уже є підметом
Ось де ховається найпоширеніша помилка. Слово who або which не просто зʼєднує частини: воно саме виконує роль підмета в другій частині.
The man who lives next door is a teacher.
Чоловік, який живе поруч, учитель.
I have a friend who speaks five languages.
У мене є друг, який знає пʼять мов.
Тому додавати ще й he або she не потрібно: підмет уже стоїть на місці.
Коли його можна викинути
А тепер приємне. Іноді займенник узагалі не потрібен, і носії його спокійно пропускають.
Перевірка проста. Подивіться, що йде одразу після who, which чи that. Якщо там дієслово, займенник обовʼязковий. Якщо там свій підмет, його можна викинути.
The film that we watched was funny.
Фільм, який ми дивилися, був смішний.
The film we watched was funny.
Те саме, тільки коротше. Так кажуть частіше.
А в реченні про сусіда викинути нічого не вийде: там після who одразу стоїть дієслово lives, і без займенника фраза розсиплеться.
Дві дрібниці: прийменник і кома
У розмовній англійській прийменник спокійно лишається в кінці підрядної частини. Українською так не роблять, тому речення спершу здається недобудованим.
The person who I spoke to was helpful.
Людина, з якою я говорив, дуже допомогла.
This is the flat that we live in.
Це квартира, у якій ми живемо.
І про кому. У таких реченнях її не ставлять: підрядна частина потрібна, щоб упізнати іменник, а не просто щось до нього додати.
Помилки, які роблять усі
Перша: поставити другий підмет після займенника.
The man who he lives next door... → The man who lives next door...
Who вже і є підметом.
Друга: узяти which для людини.
the girl which sings → the girl who sings
Which лишаємо для речей і тварин.
Третя: викинути займенник там, де він підмет.
The man lives next door is my neighbour. → The man who lives next door is my neighbour.
Після займенника одразу дієслово, отже викидати його не можна.
Усі три ловляться одним поглядом на те, що йде після займенника. Дієслово означає, що займенник тримає на собі підмет. Свій підмет означає, що займенник тут гість і може піти.
Спробуйте просто зараз
Опишіть англійською двох людей зі свого оточення так, щоб їх можна було впізнати: одну через who, другу без займенника взагалі.
А потім те саме зробіть із річчю на вашому столі. Якщо ви жодного разу не додали зайвого he чи it, тема засвоєна.
