15. Іменникові підрядні речення

Матеріали для вивчення

Порівняйте два речення. У другому ціла думка стоїть там, де зазвичай буває одне слово.

The delay surprised nobody.
Затримка нікого не здивувала.

That they were late surprised nobody.
Те, що вони спізнилися, нікого не здивувало.

Обидва підмети виконують ту саму роботу. Просто другий це ціле речення, запаковане в іменникову роль. Такі частини й називають іменниковими підрядними.

Три способи запакувати думку

Вибір слова на початку залежить від того, що саме ви вбудовуєте: твердження, відкрите питання чи питання на так або ні.

Що вбудовуємоСловоПриклад
твердженняthatI believe that the plan will work.
відкрите питанняwhat, who, where, why, howI don't know where she lives.
питання на так або ніwhether, ifI wonder whether it is ready.

Слово that після дієслова часто прибирають, і речення від цього не страждає: I believe the plan will work.

Чотири ролі в реченні

Запакована думка може стояти майже де завгодно, де стоїть іменник.

That she resigned shocked everyone.
Підмет.

Nobody knew what he meant.
Додаток.

The problem is that we have no data.
Після дієслова be.

The fact that he apologised changed nothing.
Пояснення до абстрактного іменника.

В останньому випадку that не можна прибрати: воно тримає звʼязок з іменником fact.

Усередині завжди прямий порядок

Ось головне правило теми. Хоч би яке питальне слово стояло на початку, всередині частини порядок слів розповідний: спочатку підмет, потім дієслово.

I don't know where she lives.
Не where does she live.

Tell me what the problem is.
Не what is the problem.

Помічники do, does і did теж зникають, а їхнє закінчення повертається до дієслова.

Виняток один і зовнішній: якщо питальне слово саме є підметом, переставляти нічого не треба, і речення виглядає як пряме питання.

Nobody knows who called.
Who тут і є підметом.

Довгий підмет переїжджає в кінець

Речення, що починається з довгої that-частини, звучить громіздко. Тому англійська часто ставить на початок формальне it, а саму думку відсуває назад.

That they agreed so quickly was surprising.
Граматично правильно, але важко.

It was surprising that they agreed so quickly.
Те саме, і читається легше.

Другий варіант природніший майже завжди. Тому в живому тексті that-частина на початку речення трапляється рідко.

Помилки, які роблять усі

Перша: зберегти питальний порядок слів.

I don't know where does she live. → I don't know where she lives.
Усередині завжди розповідний порядок.

Друга: прибрати that там, де воно тримає іменник.

The fact he apologised changed nothing. → The fact that he apologised changed nothing.
Після абстрактного іменника that обовʼязкове.

Третя: узяти if там, де частина стоїть підметом або після прийменника.

We talked about if it was possible. → We talked about whether it was possible.
Після прийменника працює тільки whether.

Усі три ловляться однією перевіркою. Прочитайте вбудовану частину окремо. Якщо вона звучить як спокійне твердження, усе на місці.

Спробуйте просто зараз

Візьміть одну новину й опишіть її англійською трьома реченнями: із that-частиною як додатком, із wh-частиною й із формальним it на початку.

Потім перечитайте кожну вбудовану частину окремо й перевірте порядок слів у ній.