1. Вибір часів у зв’язному текстіУ звʼязному тексті час обирають не для речення, а для події всередині нього.
2. Розповідні часиІсторія тримається на трьох часах: один малює сцену, другий рухає її, третій пояснює причину.
3. Present Perfect ContinuousФорма, яка говорить не про результат, а про те, скільки він забрав часу.
5. Be used to і get used toОдне слово to, і воно тут прийменник. Саме тому далі йде ing, а не початкова форма.
6. Способи вираження майбутньогоМайбутнього часу в англійській немає. Є чотири форми, і кожна каже про вас щось інше.
8. Модальні дієслова припущенняТі самі слова, що й для дозволу, тільки тут вони вимірюють вашу впевненість.
9. Пасивний стан у поширених часахСпосіб поставити на перше місце те, що сталося, коли виконавець неважливий або невідомий.
11. Непряма мова: запитання і проханняПереказане запитання перестає бути запитанням: do зникає, порядок слів стає звичайним.
12. Означальні речення з уточнювальною інформацієюДві коми змінюють не інтонацію, а зміст: скільки у вас братів, вирішують саме вони.
13. Герундій та інфінітив після дієслівФорму другого дієслова диктує перше. А в кількох випадках вона змінює зміст усього речення.
14. Непрямі запитанняВвічливість тут коштує одного руху: усередині запитання порядок слів стає розповідним.
15. Розділові запитанняХвостик наприкінці речення, який перетворює твердження на запит підтвердження.
16. Артиклі та визначникиАртикль відповідає на одне запитання: чи знає співрозмовник, про що саме йдеться.
17. Сполучники й логічні зв’язки між реченнямиBecause і therefore означають одне, але живуть у різних місцях речення й вимагають різних знаків.