Українські назви місяців — слов'янські, прив'язані до природи: січень січе кригу, березень будить березові соки, серпень жне хліб серпом, листопад струшує листя з дерев. Так само збереглася ця традиція тільки в кількох мовах — польській, чеській, білоруській, хорватській. Англійська, німецька, французька й більшість європейських мов натомість успадкували римські назви від Юлія Цезаря та імператора Августа.
| # | Місяць | Сезон | Днів |
|---|---|---|---|
| 1 | Січень (January) | Зима | 31 |
| 2 | Лютий (February) | Зима | 28–29 |
| 3 | Березень (March) | Весна | 31 |
| 4 | Квітень (April) | Весна | 30 |
| 5 | Травень (May) | Весна | 31 |
| 6 | Червень (June) | Літо | 30 |
| 7 | Липень (July) | Літо | 31 |
| 8 | Серпень (August) | Літо | 31 |
| 9 | Вересень (September) | Осінь | 30 |
| 10 | Жовтень (October) | Осінь | 31 |
| 11 | Листопад (November) | Осінь | 30 |
| 12 | Грудень (December) | Зима | 31 |
Січень (January)
Зима · 31 днів
Етимологія: Від «сікти кригу»: у січні річки замерзають найміцніше, і рибалкам доводилось рубати лід, щоб дістатися води.
Місяць колядок і різдвяних свят: 7 січня — Різдво за юліанським календарем (25 грудня за новоюліанським), 19 січня — Водохреще. Найхолодніший місяць у році. У давнину також називали «просинцем» — за синє небо, що з'являється після різдвяних морозів.
Лютий (February)
Зима · 28–29 днів
Етимологія: Від прикметника «лютий» — нещадний, жорстокий: цей місяць приносить найсильніші морози й хуртовини.
У народі ще називали «крутень», «зимобор», «казибрід» — за вміння крутити заметами і робити дороги непрохідними. Найкоротший місяць у році; у високосні роки має 29 днів.
Березень (March)
Весна · 31 днів
Етимологія: Від «березня» — часу, коли по гілках берези починають рухатися соки і дерево «прокидається» після зими.
Переломний місяць між зимою і весною: 20–21 березня — день весняного рівнодення, коли світловий день дорівнює ночі. У давнину березневий сік пили як перший весняний напій сил. Тиждень перед Великоднем — Вербна неділя й Чистий четвер — часто припадає саме на березень.
Квітень (April)
Весна · 30 днів
Етимологія: Від «квітів» — місяця, коли зацвітають перші весняні квіти: підсніжники, проліски, ряст, фіалки, нарциси.
Українська назва прямо протиставляється римській «Aprilis» (від «aperire» — «відкривати») і навіть білоруському «красавіку» (від «красивий»). Квітень — час Великодня: рухоме свято, яке зазвичай припадає саме на цей місяць.
Травень (May)
Весна · 31 днів
Етимологія: Від «трави» — місяця, коли поля і луки густо вкриваються молодою травою. Зустрічається давня назва «травневий», «трав'яник».
У народних повір'ях у травні небажано було брати шлюб («май — будуть маятися все життя»), хоча сьогодні це лише забобон. День 9 травня традиційно асоціюється з весняними поминальними обрядами; з 2023 року в Україні офіційно є Днем Європи.
Червень (June)
Літо · 30 днів
Етимологія: Від «червеця» — кошенілевих комах, з яких давні слов'яни виготовляли червоний барвник; саме в червні їх збирали. За іншою версією — від «червоних» (зрілих) ягід: суниць, черешень, малини.
Перший літній місяць, час найдовшого світлового дня (21–22 червня — літнє сонцестояння). Завершується одним із найдавніших і найміфологічніших свят — Івана Купала (6/7 липня за новим стилем), традиційно з вогнищами, вінками й пошуком цвіту папороті.
Липень (July)
Літо · 31 днів
Етимологія: Від «липи» — дерева, яке цвіте саме в липні, наповнюючи повітря медовим ароматом.
Місяць пасічника: липовий мед вважається одним із найкращих за смаком і цілющими властивостями. У давнину часто збігався з початком жнив пшениці й жита — найважливіших робіт усього сільськогосподарського року.
Серпень (August)
Літо · 31 днів
Етимологія: Від «серпа» — знаряддя, яким жали хліб: у серпні в Україні завершується головна жнива пшениці і жита.
На Маковія (14 серпня) святили мед, мак і перші плоди — «перший Спас». На Преображення (19 серпня, «яблучний Спас») — яблука, груші, виноград. На Успіння (28 серпня, «третій Спас») — нові хліб і освячене насіння. Найбагатший на врожай місяць, символ завершення літньої праці.
Вересень (September)
Осінь · 30 днів
Етимологія: Від «вересу» — невисокого вічнозеленого кущика з рожево-фіолетовими квітами, що цвіте саме у вересні.
Початок осені, переломний місяць: 22–23 вересня — день осіннього рівнодення. На 14 вересня припадає церковне свято Симеона Стовпника («Семена») — у давнину з нього починали відраховувати новий господарчий рік. Час збору яблук, груш, винограду й картоплі.
Жовтень (October)
Осінь · 31 днів
Етимологія: Від «жовтого» — кольору, у який осінь фарбує листя саме в жовтні.
Місяць великого збору врожаю: картоплі, буряка, гарбузів, моркви. У давнину жовтень називали ще «грязнем» (від осінніх дощів) і навіть «листопадом» — назву, яка пізніше закріпилася за наступним місяцем. На Покрову (14 жовтня) у козацькій традиції — день покровительки Війська Запорозького.
Листопад (November)
Осінь · 30 днів
Етимологія: Від «листо-пад» — буквально «опадання листя»: у листопаді дерева остаточно скидають усе листя.
Межовий місяць між осінню і зимою; нерідко випадає перший сніг. День Михайла (21 листопада) у народі вважався межею, після якої починалися справжні морози — звідси приказка «До Михайла земля парує, по Михайлі — задубіває».
Грудень (December)
Зима · 31 днів
Етимологія: Від «груди» — замерзлих грудок землі, по яких важко було ходити чи їхати возом до того, як випаде сніг.
Найкоротший світловий час у році: 21–22 грудня — день зимового сонцестояння, після якого світловий день починає прибувати. Грудень традиційно завершується очікуванням Різдва (25 грудня за новоюліанським календарем) і Нового року. День Святого Миколая (6 грудня) — улюблене дитяче свято з подарунками.