Матеріали для вивчення
Шість років, які поглинули близько 70–85 мільйонів життів і перекроїли світ. Війна йшла на трьох континентах і в усіх океанах, від норвезького Нарвіка до філіппінського Лейте, від єгипетської пустелі до сибірських військових заводів. Вона почалася німецьким вторгненням у Польщу 1 вересня 1939 і закінчилася капітуляцією Японії на лінкорі «Міссурі» 2 вересня 1945. А між цими датами вмістилися Голокост, ядерна зброя, кінець європейських імперій і поява біполярного світу США і СРСР, який проіснує наступні півстоліття.
Хто з ким воював
Союзники (Антигітлерівська коаліція). Велика Британія і її домініони (Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка, Індія) воювали від першого дня. Франція трималася до червня 1940, а далі рух Опору і «Вільна Франція» Шарля де Голля. СРСР приєднався після нападу Німеччини у червні 1941, США приєдналися після Перл-Гарбора у грудні 1941. Також Польща, Норвегія, Греція, Югославія, Китай (у війні з Японією від 1937), пізніше приєдналися Бразилія і десятки інших. Лідери «великої трійки»: Франклін Делано Рузвельт, Вінстон Черчилль, Йосип Сталін.
Країни Осі. Нацистська Німеччина Адольфа Гітлера, фашистська Італія Беніто Муссоліні, імператорська Японія (формально під імператором Хірохіто, фактично під військовим урядом). Сателіти і союзники: Угорщина, Румунія, Болгарія, Фінляндія (вела окрему «війну-продовження» проти СРСР), Словаччина, Хорватія, режим Віші у Франції, Таїланд. Вісь не була єдиним блоком: три головні союзники координувалися слабко і ніколи не воювали як одна армія.
Фази Другої світової
Друга світова — це насправді кілька воєн, що зрослися. Ми розділимо її на 5 фаз. Бліцкриг (1939–1940): Німеччина громить Польщу, Скандинавію і Францію за тижні. Глобалізація (1941–1942): напад на СРСР, Перл-Гарбор, японський прорив у Тихому океані, і війна стає світовою. Перелом (1942–1943): Мідвей, Ель-Аламейн, Сталінград, Курськ: стратегічна ініціатива переходить до союзників. Наступ союзників (1944): День Д у Нормандії, операція «Багратіон» у Білорусі, повернення США на Філіппіни. Капітуляція Осі (1945): Берлін, Хіросіма, Наґасакі, USS «Міссурі». Після хронології буде короткий епілог про наслідки.
1 вересня 1939: вторгнення в Польщу
О 4:45 ранку 1 вересня 1939 німецький лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» відкрив вогонь по польському гарнізону на Вестерплятте у Гданську. Одночасно через кордон рушили близько 1,5 мільйона німецьких солдатів, 2 700 танків і 2 000 літаків. Це була перша демонстрація «бліцкригу»: узгоджених ударів танкових клинів, авіації і моторизованої піхоти. Польська армія, переважно піхотна і кавалерійська, не мала відповіді.
2 вересня Британія і Франція пред'явили Німеччині ультиматум; 3 вересня оголосили війну. 17 вересня 1939 зі сходу в Польщу увійшла Червона армія: за таємним протоколом Пакту Молотова–Ріббентропа (23 серпня 1939) Гітлер і Сталін поділили Східну Європу. До початку жовтня Польща впала. Уряд утік до Лондона, де очолив еміграційний опір. У підкорених землях розпочалась окупація: гетто, масові розстріли освіченого класу (операція «Танненберг», Катинь у 1940).
«Барбаросса»: 22 червня 1941
О 3:15 ранку 22 червня 1941 понад 3 мільйони німецьких і союзницьких солдатів, 3 600 танків і 2 700 літаків перетнули радянський кордон. Операція «Барбаросса» була найбільшим вторгненням в історії. Гітлер планував знищити СРСР за 8–10 тижнів, до зими, за принципом бліцкригу. Сталіна попереджали і британська розвідка, і радянські шпигуни в Японії і Швейцарії, але він це проігнорував.
Перший місяць був катастрофою для Червоної армії: оточення під Мінськом, Білостоком, Києвом (у вересні тут потрапило в полон близько 600 тисяч людей, найбільший «казан» в історії), Вязьмою. До листопада Вермахт стояв за 30 кілометрів від Москви, бачив у бінокль шпилі Кремля. На окупованих територіях нацисти запровадили Generalplan Ost: винищення євреїв (масові розстріли айнзатцгрупами: Бабин Яр у Києві 29–30 вересня 1941, понад 33 тисячі убитих за два дні), знищення радянських військовополонених (близько 3 мільйонів загинули в німецьких таборах від голоду й хвороб), плани заселення слов'янських земель німецькими колоністами.
Перл-Гарбор: вступ США
О 7:48 ранку 7 грудня 1941 353 японські літаки з шести авіаносців атакували американську тихоокеанську базу Перл-Гарбор на Гаваях. За три години вісім американських лінкорів були пошкоджені або потоплені, понад 2 400 загиблих. Японія зробила ставку на швидку перемогу: одним ударом вибити американський флот, захопити нафтові поля Голландської Ост-Індії і забезпечити собі ресурси для війни.
Прорахунок був стратегічним. Президент Франклін Делано Рузвельт наступного дня в Конгресі назвав 7 грудня «днем, що житиме у безчесті». США оголосили війну Японії. 11 грудня 1941 Гітлер, у виконанні союзницьких зобов'язань (і з самовпевненості), оголосив війну США. Це було найгірше стратегічне рішення у його кар'єрі. Війна перестала бути європейською. Промисловий потенціал США, удвічі більший за німецько-японський разом узятий, увімкнувся проти Осі.
Сталінград
Влітку 1942 Гітлер ударив на південь: на Кавказ за нафтою і на Волгу. Місто Сталінград (нині Волгоград) опинилося на вістрі удару і набуло символічного значення. Битва за Сталінград тривала з 17 липня 1942 по 2 лютого 1943. У серпні 1942 6-та армія генерала Фрідріха Паулюса увійшла в місто. Почалися шість місяців пекла: бої за кожен будинок, за кожен поверх, у руїнах тракторного заводу і елеватора. Радянські снайпери (Василь Зайцев), штурмові групи, нічні атаки.
19 листопада 1942 Червона армія розпочала операцію «Уран»: два танкові клини оточили 6-ту армію в самому Сталінграді. Гітлер заборонив відступ. Спроба прориву генерала Манштейна не вдалася. 2 лютого 1943 залишки 6-ї армії, близько 91 тисячі солдатів на чолі з фельдмаршалом Паулюсом, капітулювали. (Гітлер щойно підвищив його до фельдмаршала, натякаючи на самогубство, адже фельдмаршали не здаються.) Загальні втрати під Сталінградом перевищили мільйон з обох сторін. Це був стратегічний поворот на Східному фронті: Вермахт уже ніколи не наступав на всю довжину фронту.
День Д: Нормандія, 6 червня 1944
Під загальним командуванням американського генерала Дуайта Айзенгауера союзники готували «Оверлорд» понад рік: 156 тисяч солдатів першої хвилі, 5 тисяч кораблів, 11 тисяч літаків. Десантні плацдарми отримали кодові імена: Юта, Омаха, Голд, Джуно, Сорд. Німців ввели в оману: операція «Стійкість» (Fortitude) переконала Берлін, що головний удар буде у Па-де-Кале, а не в Нормандії.
О 6:30 ранку 6 червня 1944 розпочалась найбільша десантна операція в історії. Найкривавішим виявилось пляж Омаха, де американці втратили близько 2 000 солдатів за день під вогнем добре укріплених німецьких бункерів. Але до вечора плацдарм був утриманий. До серпня в Нормандії висадилось понад мільйон союзних солдатів. 25 серпня 1944 війська генерала Леклерка ввійшли в Париж, і місто було звільнене. Де Голль пройшов Єлисейськими полями. «Париж скривджений! Париж знищений! Париж замучений! Але Париж звільнений!»
Капітуляція Німеччини
Уряд Деніца розіслав парламентерів. 7 травня 1945 у Реймсі в штабі Ейзенгауера генерал Йодль підписав акт безумовної капітуляції, що набирав чинності о 23:01 за центральноєвропейським часом 8 травня. Сталін наполіг на повторній церемонії в Берліні, де акт у нічний час підписав фельдмаршал Кейтель. За московським часом це вже було 9 травня. Звідси різні дати «Дня перемоги» на Заході (8 травня, V-E Day) і у пострадянських країнах (9 травня).
Війна в Європі тривала 5 років 8 місяців і 6 днів. Союзницькі війська звільняли табори смерті: Аушвіц (Червона армія, 27 січня 1945), Берген-Бельзен (британці, квітень), Дахау (американці, квітень), Бухенвальд. Світ вперше побачив на власні очі масштаб Голокосту, систематичного винищення європейського єврейства, у якому загинуло близько 6 мільйонів людей. До них слід додати ромів, гомосексуалістів, інвалідів, політичних опонентів. Слово «геноцид», вигадане у 1944 юристом Рафаелем Лемкіним, стало юридичним терміном на Нюрнберзькому процесі.
Хіросіма та Наґасакі
Японія продовжувала воювати. Уряд відмовлявся прийняти умови безумовної капітуляції з Потсдамської декларації (26 липня 1945). Президент Гаррі Трумен (Рузвельт помер 12 квітня 1945) санкціонував застосування нової зброї, створеної у рамках секретного Манхеттенського проекту. О 8:15 ранку 6 серпня 1945 бомбардувальник B-29 «Енола Гей» скинув на Хіросіму уранову бомбу «Малюк» (Little Boy). Близько 80 тисяч загиблих миттєво; а протягом року померло близько 140 тисяч від наслідків.
9 серпня 1945 над Наґасакі підірвали плутонієву бомбу «Товстун» (Fat Man), яка забрала близько 70 тисяч життів. Того ж дня СРСР, виконуючи Ялтинські зобов'язання, оголосив війну Японії і вторгся в Маньчжурію. 15 серпня 1945 імператор Хірохіто вперше в історії звернувся до японського народу по радіо: Японія приймає капітуляцію. Чи були бомби справді військово необхідними, історики сперечаються досі. Щодо їхнього психологічного ефекту суперечок немає: вони відкрили ядерну добу і стали постійним фактором міжнародної політики на наступні 80 років.
Що залишилось після війни
Людська ціна. Близько 70–85 мільйонів загиблих, з них приблизно дві третини становили цивільні. СРСР втратив близько 27 мільйонів, Китай від 15 до 20, Польща близько 6 (з них 3 мільйони польських євреїв), Німеччина близько 7, Японія близько 3. Голокост: близько 6 мільйонів європейських євреїв систематично винищені.
Геополітична ціна. Європа перестала бути центром світу. Британія і Франція були виснажені: у наступні 20 років їхні колоніальні імперії в Індії, Південно-Східній Азії, Африці розваляться. На місці шести великих держав довоєнного світу залишились дві наддержави, США і СРСР, з ядерною зброєю, ідеологічним протистоянням і з готовністю відразу перейти до нового конфлікту. Холодна війна почнеться вже за два роки. Ялтинсько-Потсдамський порядок проіснує до 1991 року. ООН, бреттон-вудські інституції (МВФ, Світовий банк), Загальна декларація прав людини (1948), Женевські конвенції (1949) — ось інституційний спадок війни, який досі визначає правила міжнародного співжиття. Друга світова перетворила геополітику зі справи Європи на справу всього світу, і ця глобальність нікуди не поділася.