Матеріали для вивчення
Українською в цих двох реченнях було б просто «телефон». Англійською різницю чути одразу.
I need a phone.
Мені потрібен телефон. Будь-який.
I need the phone.
Мені потрібен той телефон. Ми обидва знаємо, який.
Ось для чого потрібні артиклі. Це маленькі слова, якими англійська повідомляє: предмет новий для розмови чи вже відомий.
A і an: один із багатьох
Ці два артиклі означають одне й те саме. Вони ставляться перед злічуваним іменником в однині, коли ви згадуєте предмет уперше або просто називаєте, ким чи чим хтось є.
This is a bag.
Це сумка.
Anna is a doctor.
Анна лікарка.
Різниця між a та an суто звукова. Перед приголосним звуком іде a, перед голосним an. Саме звуком, а не літерою.
a university, a European city
Пишеться на голосну, а звучить як «ю».
an hour, an honest man
Літера h не вимовляється, тому an.
The: той самий, про який ви знаєте
Артикль the з'являється тоді, коли співрозмовник може здогадатися, про який саме предмет ідеться. Причини бувають три.
I see a dog. The dog is friendly.
Про собаку вже сказали, тепер він відомий.
Close the door, please.
У кімнаті зрозуміло, про які двері мова.
The sun is hot today.
Сонце одне на всіх.
На відміну від a, артикль the вільно стоїть і з множиною, і з незлічуваними словами: the students, the water in this glass.
Коли артикля немає
Є ще один варіант, про який часто забувають: не поставити нічого. Так роблять, коли говорять про множину або про незлічувану річ загалом, про всі такі предмети у світі.
Dogs are friendly.
Собаки дружні. Усі собаки взагалі.
Water is important.
Вода важлива.
Порівняйте з попереднім розділом: The dogs are friendly означало б конкретних собак, яких ви обидва бачите.
Три запитання, які вирішують усе
Коли вагаєтеся, пройдіть цей ланцюжок згори вниз. Перша відповідь «так» і дає артикль.
| Запитання | Якщо так |
|---|---|
| Ідеться про всі такі речі взагалі? | артикля немає |
| Співрозмовник знає, про який саме предмет мова? | the |
| Предмет один і згадується вперше? | a або an |
І одне правило понад усе: злічуваний іменник в однині не лишають голим. Перед ним завжди щось стоїть, хай навіть my чи this.
Помилки, які роблять усі
Перша: лишити іменник без артикля, як в українській.
I have cat. → I have a cat.
Одна злічувана річ без визначника не буває.
Друга: обрати артикль за літерою, а не за звуком.
a hour → an hour
Слово починається з голосного звуку.
Третя: поставити the там, де йдеться про все на світі.
The children need sleep. → Children need sleep.
Із the вийшло б, що це якісь конкретні діти.
Усі три ловляться одним запитанням до себе. Мій співрозмовник уже знає, про що я? Якщо так, це the. Якщо ні, це a. Якщо взагалі не про конкретну річ, артикля не треба.
Спробуйте просто зараз
Розкажіть англійською двома реченнями про свій ранок: у першому назвіть якусь річ уперше, у другому поверніться до неї.
Якщо перше речення вийшло з a, а друге з the, ви щойно зробили те, заради чого артиклі й існують.