Матеріали для вивчення
Обидва речення сказано в ту саму хвилину. Друге звучить помітно мʼякше, хоч граматично воно про минуле.
I want to ask about the deadline.
Прямо.
I was wondering about the deadline.
Те саме прохання, але з дистанцією.
Тут форма не повідомляє часу. Вона регулює тиск на співрозмовника. Стаття пояснює минулу форму як дистанцію, тривалу форму як помʼякшення, would для мʼякої думки і як поєднувати засоби ввічливості.
Минула форма як дистанція
Крок назад у часі в англійській часто означає крок назад від співрозмовника. Минула форма тоді нічого не каже про минуле. Вона робить прохання чи запитання мʼякшим, бо залишає людині простір відмовити.
I wanted to ask you something.
Мʼякше за I want, хоч хочу я й зараз.
Did you want a bag?
Продавець питає про теперішнє.
I just wanted to say thank you.
Just ще трохи помʼякшує.
Минула й тривала форма разом дають два кроки дистанції. Це найделікатніший варіант.
I was wondering if you could help me.
Два кроки дистанції.
I was hoping we could talk.
Так само мʼяко.
Така форма доречна, коли ви про щось просите. Коли треба вимагати, наприклад нагадати про борг, вона може прозвучати як нерішучість. Тоді краще пряма форма.
Тривала форма як помʼякшення
Тривала форма показує думку чи бажання як тимчасові й ще не остаточні. Тому I'm hoping мʼякше за I hope, а I'm wondering мʼякше за I wonder.
I'm hoping you can join us.
Менше тиску, ніж I hope.
Майбутнє тривале, як і інші тривалі форми, насамперед показує дію в процесі в певний момент: This time tomorrow I'll be flying to Lviv. Воно ж допомагає питати мʼяко. Will you be paying by card? питає про ваш план і нічого від вас не вимагає. Will you pay by card? може прозвучати як прохання вирішити просто зараз.
Will you be staying for dinner?
Питання про план, без тиску.
I'll be seeing Oksana tomorrow anyway.
Зустріч і так відбудеться, я нічого спеціально не планую.
Would для мʼякої думки
Would робить власну думку мʼякшою, але не ховає автора. Так пишуть, коли хочуть висловити позицію ввічливо.
I would argue that the current approach is inadequate.
Автор відповідає за думку, але звучить мʼякше.
It would seem that the effect is temporary.
Обережний висновок.
We would suggest a smaller trial first.
Мʼяка порада.
Якщо це ваша позиція, краще We argue чи I would argue, ніж безособове It is felt that, бо за власну думку варто відповідати.
Ввічливість через форму
У розмові тиск на співрозмовника регулює форма речення.
| Засіб | Приклад |
|---|---|
| питання замість наказу | Could you send it? |
| крок у минуле | I was wondering if you could send it. |
| умова | if that works for you |
| помʼякшувальне слово | just, maybe, a bit |
Засоби можна поєднувати, але коли їх забагато, прохання губиться: I was just wondering if maybe you might possibly have a moment. Наказ, як Send me the file, у розмові з колегою звучить різко.
Поширені помилки
Перша помилка полягає в порядку слів після was wondering if.
I was wondering if could you help me. → I was wondering if you could help me.
Після if іде прямий порядок, як у непрямому запитанні.
Друга помилка полягає в минулій формі після did.
Did you wanted a table by the window? → Did you want a table by the window?
Минуле вже показує did, тому дієслово в початковій формі.
Третя помилка полягає в забагато помʼякшень.
I was just wondering if maybe you might possibly have a moment. → I was wondering if you had a moment.
Засобів забагато, і прохання губиться.
Першу помилку видно одразу після if. Там спершу підмет, потім дієслово. Другу видно в дієслові після did. Воно не бере -ed, навіть коли запитання ввічливе. Третю видно, якщо порахувати засоби. Двох, як was wondering і just, зазвичай досить.